У Німеччині завершився Франкфуртський книжковий ярмарок, який тривав із 7 до 11 жовтня. Цьогорічною фокусною темою України були втрати, яких зазнали Україна та українське книговидання внаслідок війни росії в Україні. Нашою метою було — привернути увагу до наслідків війни для книжкової інфраструктури, видавців, авторів і читачів, а також говорити про український досвід протидії цим викликам і збереження книжкової культури, закликати долучатися до фандрейзингу на підтримку малих видавців, організованого Міністерством Культури України, Київською школою економіки, Українським інститутом книги та Книжковим Арсеналом.

Важливу роль у представленні України на ярмарку відіграло Міністерство культури України, яке долучилося до організації національного стенда та підтримки української книжкової галузі на міжнародному рівні. Ярмарок також відвідала заступниця міністра культури Богдана Лаюк, яка провела зустрічі з іноземними партнерами, щоб обговорити перспективи міжнародної співпраці, популяризацію української літератури за кордоном і можливості подальшої підтримки українського книговидання.

Фото: Акім Карпач

«Я сподіваюся, що це велике свято книжок і літератури поверне нас до читання. Зараз ми перебуваємо в центрі великих змін. Я закликаю всіх вас читати у своїх професійних і дружніх колах, читати у своїх родинах, говорити про книжки у своїх суспільствах. Адже це впливає на більші спільноти, на країни, континенти і зрештою на весь світ. Я вірю в силу читання і в силу демократії. І це, безумовно, є однією з головних тем, про які ми говорили під час програми на українському стенді», — зазначила заступниця міністра культури Богдана Лаюк.

Фото: Акім Карпач

Відкриття українського національного стенду цьогоріч відбулося 7 жовтня і об'єднало представників міжнародних інституцій та української делегації. Вітальні промови виголосили заступниця міністра культури України Богдана Лаюк, генеральний директор Біржового об’єднання німецької книготоргівлі Петер Краус фом Клефф, представник відомства Уповноваженого федерального уряду Німеччини з питань культури та медіа Конрад Шмідт-Вертерн, керівниця департаменту культури МЗС Німеччини Крістіна Байнхофф, генеральна секретарка Goethe-Institut Ґітте Чох, віцепрезидент Федерального центру політичної освіти Німеччини Фолькер Ульріх, директорка Книжкового Арсеналу Юлія Козловець та правозахисник, журналіст і військовослужбовець Максим Буткевич. У своїй промові директор Франкфуртського книжкового ярмарку Юрґен Боос зазначив:

«Це дуже важливо, що ми разом із Україною, що наші серця сповнені любові відкриті для неї. Якщо зараз мільйони книжок згоріли, то ми маємо подбати про те, щоб вони з’явилися знову. Ми повинні дати авторам можливість працювати, співпрацювати з перекладачами, ініціювати продаж прав, щоб ці книжки були представлені в усьому світі. Я радий, що нам завжди вдається разом із нашими партнерами забезпечувати тут українську присутність і, що найважливіше, робити видимими людей, які стоять за українськими книжками, створювати можливості для обміну, перекладу та критичного мислення».

Національний стенд України організував Український інститут книги за підтримки Міністерства культури, Міністерства закордонних справ України, Посольства України у Федеративній Республіці Німеччина, Генерального консульства України у Франкфурті-на-Майні, та за співфінансування Уповноважений Федерального уряду з питань культури та засобів масової інформації, Асоціації німецьких видавців та книгорозповсюджувачів та Франкфуртського книжкового ярмарку. Програму заходів на сцені стенда організували Український інститут книги, Goethe-Institut в Україні, Український інститут та Мистецький арсенал, за фінансової підтримки Міжнародного Фонду Відродження та Bundeszentrale für politische Bildung.

Фото: Акім Карпач

Українська присутність

У яскравій візуальній айдентиці стенда України, який займав площу 208 метрів квадратних, були використані орнаменти Василя Кричевського – творця українського архітектурного модерну.

«Цьогорічна присутність України у Франкфурті вражала всіх своїми масштабами. Наша країна заявила про себе дуже широко, розгорнувши великий та концептуальний національний стенд площею 208 кв. м. Це дало нам можливість об'єднати десятки видавців, авторів та культурних діячів на одному просторі, представити важливі проєкти, продемонструвавши світовій спільноті, що попри всі виклики український книжковий ринок триває, створює якісний продукт і є невіддільною частиною глобального культурного контексту. Протягом п’яти днів наші іноземні партнери приходили нас підтримати і отримати відповіді на питання як нам допомогти, адже такого досвіду який має Україна зараз, немає ні в кого, тому саме ми маємо формулювати запит. У межах Франкфуртського книжкового ярмарку іноземні колеги та партнери не приховували свого здивування життєздатністю українського книжкового сектору. Попри те, що Росія цілеспрямовано нищить український ринок, а видавництва зазнають величезних втрат, Україна знову потужно представлена на міжнародній арені. Для багатьох іноземців сам факт нашої участі став символом культурного опору: попри війну та руйнування, українська книга продовжує жити й інтегруватися у світовий контекст», — зазначила Олена Одинока, заступниця директора Українського інституту книги, координаторка організації стенда України в межах ярмарку.

На стенді експонувалися понад 650 книжкових видань від 47 українських учасників. 41 українське видавництво, серед яких: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, Ukraїner, Артбукс, Богдан, BookChef, Час майстрів, Читаріум, Creative Publishing, Creative Women Publishing, Фоліо, ist publishing, Книголав, Kovyla Publishing, Лабораторія, Маміно, Наш Формат, Stiletto & Stylus, Основи, Ouroboros, Атена, Ранок, АССА, Safran Book, Школа, Чорні вівці, Видавництво Горобець, Видавництво Старого Лева, Українська картографічна група, Віхола, Vivat,Білка, німецько-український журнал Gel[:b]lau, Юрінком Інтер, журнал «Час Змін Інформ», Mison, Orlando, LitBrama Publishing, АДЕФ-Україна, Потяг та журнал Craft, а також від двох українських літературних агенцій — OVO та літ ґрунт.

Фото: Акім Карпач

Окрім новинок від українських видавців, на стенді представили українські книжки та журнали німецькою й англійською мовами, які відвідувачі могли придбати на місці. Окрему експозицію присвятили колекції Book Arsenal Best Book Design 2025.

«Культурні сили» вже вдруге представили українську мілітарну літературу та авторів-військових на Франкфуртському книжковому ярмарку. Цьогоріч до них долучився Третій армійський корпус. Серед авторів-учасників від організації — Владислав Лєнцев, Василь Карпʼюк, Роман Буданов. На стенді представили і книги військових авторів — «Жінки свободи» Марини «Мамайки» Мірзаєвої, «Флешбек: Маріуполь» Олександра Іванцова та «Людська нора» Валерія Пузіка.

Окрім того, межах ярмарку «Культурні сили» презентували англомовний каталог The Brightest Authors Emerge in Dark Times («Найяскравіші автори з’являються в темні часи»), у якому зібрано 30 важливих книжок української мілітарної літератури останніх років. 

Також команда провела 8 робочих зустрічей із представниками видавничої галузі, медіа, європейських інституцій і правозахисних організацій, а також розпочала переговори щодо перекладу двох українських книжок і налагодила контакти з видавцями Іспанії та Таїланду. Під час трьох публічних дискусій команда представила українську мілітарну літературу та зібрала 35 іншомовних книжок для іноземних військових Сил оборони України у межах проєкту «Книга на фронт».

Фото: Акім Карпач

«Участь у Франкфуртському книжковому ярмарку — це стратегічна нагода представити міжнародній спільноті каталог творів письменників-військових. Ми вже протягом року розповсюджуємо його за підтримки Українського інституту книги, але особисті зустрічі з іноземними видавцями й агентами у Франкфурті відкривають нові можливості для перекладів і співпраці. Наша мета — підтримати голоси тих авторів, які зараз не мають змоги займатися промоцією, бо виконують завдання у ЗСУ. Культурна дипломатія та відверта розмова про унікальний досвід наших авторів — це шлях до глибшого розуміння України у світі», — зазначив представник платформи «Культурні сил», письменник і видавець Василь Карп’юк.

Окремий стенд-маніфест представило видавництво «Основи» як переможець премії «Читомо». У команді поділилися, що вирішили змінити формат участі у ярмарку після російської атаки 28 серпня, внаслідок якої були знищені близько 40% книжкового запасу видавництва.

Мистецький арсенал також представив окремий стенд — H120 у павільйоні 3.0. Експозицію присвятили темі XIV Книжкового Арсеналу «Нести свою свободу» (Bear Your Freedom), куратором якої був Максим Буткевич. Також на стенді вперше презентували каталог персональної виставки художниці Олени Турянської «Агапе. Абсолютна любов».

Фото: Акім Карпач

Програма подій

Загалом в межах української програми відбулося понад 30 дискусій, зустрічей з авторами та презентацій перекладів українських книжок англійською й німецькою мовами. 

Упродовж п’яти днів українські автори, перекладачі, журналісти, публічні інтелектуали та громадські діячі дискутували з іноземними учасниками на українському національному стенді та кількох інших сценах. Програма участі містила презентації нових видань, значна частина яких — це переклади української літератури німецькою мовою, зустрічі з українськими письменниками та професійні дискусії з видавцями й літературними агентами з усього світу.

Учасниками української програми стали, зокрема: Алекс Авербух, Максим Буткевич, Мирослав Лаюк, Артем Чех, Ярина Чорногуз, Володимир Єрмоленко, Тамара Гундорова, Марсі Шор, Александер Кратохвіл Андрій Семʼянків, Євгенія Кузнєцова, Ірина Фінгерова, Марейке Мюллер, Клаудія Дате, Євгеній Брейгер, Юрій Гуржі, Кшиштоф Чижевський, Крістіане Кернер, Мар'яна Савка, Роксолана Святo, Лоуренс Шімель, Антон Мартинов та інші.

Окрему увагу в межах фокус теми приділили дискусії «Що залишається після удару? Українські видавці про втрати, стійкість і відновлення» за участі представників українських видавництв, що постраждали через удари рф. Учасники обговорили наслідки російських атак для українського книговидання, зокрема знищення книжкових запасів та інфраструктури, а також виклики для видавців і можливі шляхи забезпечення стійкості галузі в умовах війни.

Фото: Акім Карпач

На стенді України відбувся мовчазний протест із закликом підтримати українських видавців та припинити співпрацю з російськими організаціями. Протягом протесту учасники акції, а саме організатори стенда, видавці та іноземні колеги, продемонстрували спалені українські книжки, а також Хвилиною мовчання вшанували полеглих. До протесту долучилися колеги з Румунії, Латвії та Болгарії, а колеги із Сакартвело провели протест на своєму стенді.

Своєю чергою представниці української делегації Олена Одинока та Юлія Козловець на запрошення президентки Федерації європейських видавців Соні Драґи та директорки Федерації Енн Бергман-Тахон взяли участь у щорічному засіданні організації. Під час зустрічі вони поінформували європейських партнерів про ситуацію в Україні, втрати книжкових накладів унаслідок війни та ініціативи зі збору коштів на підтримку малих видавництв. Учасники зустрічі позитивно відзначили доступність механізму донатів і подякували за можливість долучитися до підтримки українських видавців.

Участь України у цифрах

Протягом усіх днів ярмарку українські видавці та учасники домовлялися про продаж і придбання прав на книжки та налагоджували контакти для майбутньої співпраці. 

За попередніми підрахунками, у межах національного стенда відбулося понад 230 зустрічей і переговорів з іноземними видавцями та партнерами. Серед результатів — попередні домовленості про придбання прав на переклад українських книжок у Нідерландах, Фінляндії, Німеччині, США, Швеції, Швейцарії, Єгипті, Великій Британії та інших країнах. Також українські видавці обговорили придбання прав на переклад українською мовою понад 20 іноземних книжок. 

«Щира подяка Українському інституту книги, а також усім організаціям і фахівцям, дотичним до підготовки та роботи цьогорічного національного стенду на Франкфуртському книжковому ярмарку. Працювати на національному стенді було надзвичайно комфортно, а його вигляд, масштаб і розташування неодноразово викликали щире захоплення наших закордонних партнерів. Для команди Видавництва Старого Лева дні ярмарку були майже безперервно наповнені зустрічами з постійними партнерами — закордонними видавцями, літературними агентами, культурними організаціями, українськими та іноземними авторами, — а також участю у подіях. Зокрема, цьогоріч у Франкфурті презентували німецький переклад книжки Мар’яни Савки «Люди на каві», що вийшов у видавництві Friedrich Mauke в перекладі Каті Бруннер. За результатами зустрічей із закордонними видавцями особливу зацікавленість викликали наші дитячі новинки: «Дивовижні мандри Макара» та «Куди поспішають мікроби?» Ольги Васильєвої з ілюстраціями Каті Рейди, а також книжка Вікторії Амеліної «Е-е-есторії екскаватора Еки» з ілюстраціями Олександра Шатохіна. Серед книжок для дорослих найбільше запитів від іноземних редакторів ми отримали на матеріали до творів Ілларіона Павлюка, Артура Дроня, Павла Дерев’янка, Мар’яни Савки, Євгенії Кузнєцової, Софії Андрухович, Ганни Городецької та інших авторів. Дякуємо всім, хто допомагає українським книжкам знаходити своїх читачів за кордоном!» — поділився Іван Федечко, менеджер з авторського права у «Видавництві Старого Лева».

Про свої враження від ярмарку розповіла Вікторія Наріжна, головна редакторка видавництва Kovyla Publishing: «Це надзвичайно важлива подія, без участі в якій неможливо зрозуміти, як саме працювати так, щоб посилювати український книжковий ринок та мати міжнародний успіх. Як відносно нове видавництво, яке вперше відвідує Франкфуртський ярмарок, Kovyla Publishing провела не так багато запланованих зустрічей, зате зав'язала десятки нових знайомств, із яких ще виросте співпраця. А головним для нас, як для видавництва, що видає книжки про Україну англійською, було почути думки та настрої наших закордонних симпатиків, зрозуміти, які теми зараз на часі, що потрібно і чого бракує».

«Під час міжнародних зустрічей ми провели чотири зустрічі з потенційними партнерами. Зокрема, досягли попередньої домовленості з австралійським видавництвом щодо придбання прав на видання книжок в Україні, а також зустрілися з літерагенткою з Гельсінкі, щоб обговорити можливість придбання прав на романи для українського видання. Окремим напрямом роботи став пошук книжок, написаних жінками, та вивчення можливостей двосторонньої співпраці з видавництвами Чехії, Польщі, Словенії та Естонії. Ми вже маємо контакти й добірки потенційних видань, із якими працюватимемо до кінця 2026 року та протягом 2027 року», — говорить про результати участі в ярмарку Слава Світова, співзасновниця, виконавча директорка видавництва Creative Women Publishing.

Зокрема на стенді України організувала зустрічі українських видавців з іноземними консультантами в книговидавничій сфері співзасновниця ініціативи SUPRR Френсіс Пінтер. До слова, за фінансової підтримки цієї ініціативи цьогорічний ярмарок відвідали представники академічної спільноти України: директор «Видавництва УКУ» Володимир Нетак, доктор економічних наук, професор, проректор з наукової та міжнародної діяльності Київського національного університету технологій та дизайну Людмила Ганущак-Єфіменко, кандидат наук із соціальних комунікацій Навчально-наукового інституту журналістики Київського національного університету імені Тараса Шевченка, представник Координаційного центру видавничої діяльності КНУ Юрій Гаврилець. Представники академічної спільноти України взяли участь у заходах ярмарку саме академічного спрямування. Вдвічі більше зустрічей з іноземними партенрами відбулося поза межами стенда, на стендах іноземних партнерів.

Німецькомовні відвідувачі придбали 416 українських книжок, перекладених німецькою у перекладі німецькою мовою. За словами перекладачки та ініціаторки цієї експозиції  Ганни Гнедкової, зацікавленість відвідувачів перекладами української літератури щороку зростає: для порівняння, торік продали 395 примірників. 

Фото: Акім Карпач

Born/Burn Alive

Протягом ярмарку на українському стенді представили інсталяцію Born/Burn Alive мисткині Валентини Веремко.

Основою інсталяції стали обгорілі книжки видавництва «Ранок» — внаслідок удару по Харкову 1 серпня 2026 року росіяни знищили близько 8 мільйонів книг. Обпалені примірники розмістили під склом, на якому позначили 12 дат — роки, коли українські книжки спалювали — від 1626 до 2026 року. Дві позначки після останньої дати навмисно залишили порожніми.

Назва інсталяції фіксує насильницьку трансформацію змісту. Словосполучення «Народжені живими» (Born Alive) через акт військової агресії перетворюється на «Спалені живцем» (Burn Alive). 

«Це метафора української культури та книжкових тиражів, які намагаються знищити фізично, але які продовжують чинити опір через матеріальні свідчення злочину. В основі художнього рішення лежать реальні артефакти — книги, що обгоріли внаслідок російського удару по книжковому складу в Харкові. Книга як живий організм: обвуглені сторінки є матеріальним доказом спроби лінгвоциду української культури; складські стоси книг, що мали знайти свого читача, перетворилися на закам’янілі “братські могили” українського слова», — поділилася Валентина Веремко.

Український стенд і програма працювали упродовж усього Франкфуртського книжкового ярмарку у Hall 3.1, Stand С13 за підтримки Beauftragte für Medien und Kultur, Frankfurter Buchmesse, Börsenverein des deutschen Buchhandels, Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Міжнародного фонду «Відродження», громадської організації «Горизонти без кордонів», Посольства України в Федеративній Республіці Німеччина, Генерального Консульства України у Франкфурті-на-Майні, Культурних сил, а також Координаційного центру у Франкфурті-на-Майні.

Нагадаємо, Франкфуртський книжковий ярмарок — провідний професійний майданчик для видавців, письменників і культурних інституцій, який щороку збирає у Німеччині десятки тисяч відвідувачів і учасників з усього світу. Цьогоріч захід відвідали 236 тисяч людей зі 137 країн світу, серед яких 119 тисяч фахівців галузі та 117 тисяч читачів. У ярмарку взяли участь близько 4 тисяч видавництв і компаній. Почесним гостем ярмарку стала Чехія із гаслом «Чехія: країна на узбережжі», яке натхненне «Зимовою казкою» Шекспіра та символізує зв’язок між чеською літературою та світовим «океаном історій».

Україна сподівається стати почесним гостем Франкфуртського книжкового ярмарку, адже участь у ньому — це можливість показати Україну як сучасну та динамічну культурну спільноту, а також важливий крок для зміцнення позицій української книги на глобальному рівні.