Лауреаткою премії Drahomán Prize для перекладачів з української мови на мови світу за 2025 рік стала українсько-американська перекладачка та поетка Ніна Мюррей. Імʼя переможниці оголосили 29 травня, в межах XIV міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал", під час урочистої церемонії. 

Ніна Мюррей – українсько-американська перекладачка та поетка. Її відзначені нагородами переклади включають "Музей покинутих секретів" Оксани Забужко (Amazon Crossing) та "Іван і Феба" Оксани Луцишиної (Deep Vellum). Перемогу у премії Ніна отримала за переклад англійською мовою драми Лесі Українки "Кассандра".

Оголосила переможницю заступниця Міністра закордонних справ України Мар’яна Беца, а вручила нагороду заступниця Міністра культури України Богдана Лаюк. 

Цьогоріч переможниця отримала унікальну відзнаку – картину, виготовлену українською мисткинею Анною Звягінцевою, та грошова винагорода в розмірі 3 000 євро. 

Також на церемонії взяли слово очільники інституцій-засновниць премії Drahomán Prize. 

"Щоразу на церемоніях нагородження премії Drahomán Prize ми говоримо про те, наскільки розширюється та збагачується роль перекладача в сучасному літературному процесі: волонтерство, промоція, функція літературних агентів і, зрештою, тих, хто рухає системні зміни у літературі. Це дуже тонка робота з контекстами та досвідом. І важливо, що наші фіналісти майже всі цьогорічні мають досвід перебування в Україні та досвід спостерігання. Ця премія також відзначає тих сподвижників, які за власною ініціативою популяризують українську літературу за кордоном, всупереч різним перешкодам. І тому ми теж сьогодні раді визначити тих, хто робить українську літературу доступною доступною навіть для дуже віддалених країн", – вважає генеральний директор Українського Інституту Володимир Шейко.

"Переклад — це одна з найщиріших форм міжкультурного діалогу. Навіть тоді, коли в ньому неможливо передати все — усі інтонації, культурні контексти, внутрішні ритми мови, — сам жест перекладу вже є кроком назустріч іншому. Саме тому ми маємо цінувати людей, які роблять цей крок назустріч Україні. Які допомагають нам бути зрозумілими світові. Але переклад — це не лише діалог. Це також форма адвокації. Перекладаючи певний текст, перекладач щоразу пояснює своїм читачам: чому саме ця книжка варта уваги. Чому саме цей автор важливий. Чому ця культура заслуговує бути почутою. Сьогодні це особливо важливо для України. Бо попри війну, попри травму, попри спроби звести нас лише до новинних заголовків, Україна є значно більшою за власний досвід страждання", – зазначив Виконавчий директор Українського ПЕН Максим Ситніков.

"Мені здається, що перекладачі працюють і досягають успіху завдяки тому, що вони дуже люблять і шанують українську літературу. А також завдяки тому, що ми їх бачимо і цінуємо їхню роботу. Я мрію, що перекладені нашими чудовими перекладачами книжки будуть здобувати по 100 тисяч відгуків. Я бачу, що їх будуть видавати найкращі і найвищі видавництва світу. І що на аукціонах люди будуть змагатися за те, щоб купити права на ці книжки. Загалом, задля цього ми всі тут і задля цього ми працюємо", – підкреслила директорка Українського інституту книги Олександра Коваль. 

Також власний есей роль і вплив перекладачів на літературний процес представила письменниця Катерина Калитко.

"Ми звикли говорити про перекладачів як про будівничих мостів, як про садівників, що вкорінюють екзотичні рослини у рідному саду. Однак перекладач посеред сучасного світу вже не є просто ремісником, що працює з книгами. Він є майже апостольською фігурою. І такому пасіонарію, як апостолові Петру, потрібна неабияка відвага і віра, щоб вступити на води розбурханого моря Галілейського і рушити вперед. Особливо це видно в ситуаціях війни і катастрофи. Коли український текст приходить у світ, він не просто перекладається іноземною мовою, але й проходить через набагато страшніші бар'єри: між досвідом того, хто живе всередині геноцидальної війни, і досвідом того, для кого війна лишається лабінарною категорією. Тут перекладач мусить перетворювати не самі лише слова, а й щільність реальності, пульс опору нищенню, температуру втрати, впертість любові, інтонацію історичної пам'яті", – підкреслила Катерина Калитко. 

Ведучою церемонії була журналістка, виконавча продюсерка Радіо Культура Ірина Славінська.

Нагадаємо, що до короткого списку премії Drahomán Prize за 2025 рік також увійшли Алессандро Акіллі та Ярина Груша з перекладом італійською мовою поетичної збірки Ірини Шувалової "Кінечні пісні" та Нільс Хокансон з перекладом шведською мовою роману Софії Андрухович "Амадока".

Спеціальну відзнаку за глибинний внесок у побудову спільного контексту між двома віддаленими культурами отримала Мрідула Ґош, перекладачка з української мови на бенгальську.

До довгого списку премії Drahomán Prize 2025 увійшли 31 індивідуальний перекладач і перекладацьких тандемів, які перекладають з української на англійську, німецьку, італійську, польську, грузинську, румунську, шведську, французьку, норвезьку, словацьку, бенгальську, сербську, чеську, словенську, іврит, білоруську, литовську, румунську, португальську мови. Заявки на здобуття премії надійшли з 26 країн: Італія, США, Норвегія, Польща, Австрія, Словаччина, Іспанія, Індія, Грузія, Швеція, Сербія, Чехія, Німеччина, Словенія, Велика Британія, Канада, Ізраїль, Фінляндія, Португалія, Литва, Угорщина, Румунія, Бразилія, Греція, Франція та Нідерланди.

Премія Drahomán Prize була заснована 2020 року Українським інститутом, Українським ПЕН та Українським інститутом книги. Відзнака покликана підтримати і відзначити сподвижницьку роботу перекладачів з української мови на мови світу. Drahomán Prize вручається за високу перекладацьку майстерність та внесок у промоцію української літератури за кордоном.

Цьогоріч церемонія відбулася вшосте. Лауреатами премії в попередні роки стали фінський перекладач Ееро Балк (2024), польська перекладачка Катажина Котинська (2023), перекладачка з української мови на французьку Ірина Дмитришин (2022), перекладач з української мови на польську, письменник і літературний критик Богдан Задура (2021) та перекладачка з української на німецьку Клаудія Дате (2020).

Короткий список та лауреата Премії визначає Капітула, яка складається з 9 членів. До неї входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. До Капітули Премії 2025 року увійшли Володимир Шейко, Володимир Єрмоленко, Олександра Коваль, Ярослава Стріха, Алла Татаренко, Ееро Балк, Рорі Фіннін, Ірина Забіяка, Софія Онуфрів.

Інформаційні партнери премії Drahomán Prize 2025: Радіо Культура, Читомо, Українська правда. Партнер цьогорічної Премії – Фундація ЗМІН за сприяння ГО "Фундація культурної дипломатії".