У Німеччині завершився Франкфуртський книжковий ярмарок, що тривав з 15 по 19 жовтня. Фокус-темою цьогорічної участі України стала Filling in («Доповнення). Національний стенд організував Український інститут книги за підтримки Міністерства культури та стратегічних комунікацій, Міністерства закордонних справ, Goethe-Institut в Україні, Українського інституту та Мистецького арсеналу.

На стенді експонувалися понад 300 книжкових новинок від 38 українських видавництв, серед яких: А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА, АССА, Академперіодика, Антивидавництво, АРТБУКС, Білка, Богдан, Букшеф, Видавництво Старого Лева, Віват, Вільний Вітер, Горобець, Жорж, Книголав, Каламар, Creative Publishing, Крокус, Лабораторія, літ ґрунт, літературна агенція OVO, Маґура, Мала академія наук України, Маміно, Наш Формат, Орландо, Основи, Ранок, Саміт-книга, Стилет і стилос, Ukraїner, Фоліо, ХТО ЦЕ?, Час майстрів, Час Змін Інформ, Читаріум, Школа, Ще одну сторінку. Окремим стендом було представлене Creative Women Publishing як переможець премії «Читомо».

«Роки вибудовування Українським інститутом книги партнерських зв’язків і дружби з сусідніми країнами приносять свої результати. Представники їхніх стендів приходять на наші події, читають українських авторів і запрошують їх до участі у своїх програмах. Наші книжки перекладають, а ми дедалі частіше з’являємося на спільних панелях і дискусіях. Цей взаємний інтерес переростає у довіру, у спільні ініціативи, у живий діалог між культурами. Так ми не лише розширюємо простір української літератури, а й формуємо відчуття спільності в регіоні – спільності, що базується на культурі, свободі слова й повазі до історії одне одного», – зазначила Олена Одинока, заступниця директора УІК з міжнародної співпраці.

Український павільйон, натхненний орнаментами Василя Кричевського – творця українського архітектурного модерну, займав майже 200 квадратних метрів і розташовувався поруч із грузинським. Візуальне оформлення обох експозицій гармонійно поєднувалося: ми представили панелі, присвячені загиблим авторам, і стіну пам’яті, а грузинська сторона – панелі про ув’язнених.

«Візуальна присутність українських військових на стенді викликала чимало роздумів у відвідувачів. Нас не раз запитували: хто ці люди у формі – косплей? Воєнізована охорона? Те, що письменники й журналісти також можуть бути військовими, для багатьох ставало справжнім розривом шаблону», – розповіла Тетяна Петренко, начальниця відділу зв’язків з громадськістю УІК та координаторка української програми на ФКЯ.

Вона нагадала, що одним із ключових напрямів роботи Українського інституту книги є партнерство з Чорноморським літературним фестивалем.

«Подібну атмосферу довіри та взаємної підтримки команда відчула й у співпраці з чеськими видавцями. Зокрема, до однієї з дискусій було запрошено видавчиню Барбару Баронову – приклад того, як між нашими культурними спільнотами поступово формується сталий діалог і професійне взаєморозуміння», – додала Тетяна Петренко. 

Спікер української програми, письменник і ветеран Павло Матюша відзначив символічну участь українських авторів у спільній події з румунськими й молдовськими колегами на одному стенді, що «демонструє відновлення культурних зв’язків між країнами». За його словами, учасники відвідують стенди одне одного, слухають виступи й поезію, відкриваючи для себе добросусідство, яке колись, здавалося, було втрачено.

«Дуже приємно бути учасником цього добросусідства і, чесно кажучи, змінити нашу доктрину – як військову, так і культурну. Наш спільний ворог з румунами й молдаванами – Росія, а ми – союзники й найближчі сусіди. Зрештою, з ким товаришувати, як не з найближчими сусідами, які поділяють із тобою ті самі цінності, а десь навіть і страхи. Думаю, разом ми можемо виступати певною стіною, монолітом – як проти ворога, так і в межах нашого регіону Південно-Східної, Східної й Центральної Європи», – зауважив Павло Матюша.

На думку поетки, парамедикині батальйону «Госпітальєри», співзасновниці проєкту «Недописані» Олени Герасимʼюк, український стенд на Франкфуртському книжковому ярмарку цього року помітно зріс. 

«Мені здається, це сталося тому, що ми наситили цей простір такою кількістю яскравих ідей, що він просто потребував більшого масштабу. І це вселяє велику надію,  адже ми всі тут об’єдналися, щоб говорити зі світом про важливе. У цьому, мабуть, і полягає головна родзинка й перевага цього року», – сказала вона. 

Також Український інститут книги разом із Культурними силами, літературною агенцією OVO та проєктом «Недописані», що вшановує й зберігає памʼять про загиблих внаслідок війни людей літератури, створили Стіну недописаних. На ній представники літературної спільноти й відвідувачі стенду вклеювали імена тих літераторів, чиї життя забрала Росія. Стікери з іменами загиблих розміщували поряд із цитатою Максима Кривцова: «Коли мене запитають, що таке війна, я без роздуму відповім — імена».

«Для мене велика честь об’єднатися з усіма, зробити спільну колаборацію з OVO, Українським інститутом книги, Культурними силами та проєктом "Недописані", щоб поширити тему 10-річної російської агресії проти України на такому майданчику», – зауважила Олена Герасимʼюк. 

Загалом в межах українського стенда відбулося понад 30 дискусій, зустрічей з авторами та презентацій перекладів українських книжок англійською й німецькою мовами. Видавці домовлялися про продаж і придбання прав на книжки та налагоджували контакти для майбутньої співпраці.

Учасниками української програми стали, зокрема: Юрій Андрухович, Катерина Міхаліцина, Галина Крук, Любко Дереш, Артем Чапай, Максим Еріставі, Андрій Любка, Наталка Маринчак, Оксана Форостина, Катерина Калитко, Ярина Чорногуз, Валентина Сотникова, Олександр Михед, Щепан Твардох, Кейт Цуркан, Стефанія Пташник, Мирослав Лаюк, Катерина Міщенко, Наталя Чермалих, Юлія Данилевська, Таня Малярчук, Роксоляна Свято, Вероніка Ядуха, Юлія Ілюха, Олександр Ірванець, Ульріх Шмід, Алессандро Аккіллі, Клаудія Дате, Ютта Ліндекугель, Каті Бруннер, Лідія Нагель, Андреас Ростек, Барбара Баронова, Лоуренс Шимель, Карл Генрік Фредрікссон, Юрій Гуржи, Тіне Гаммер, Якоб Вундервальд, Беатрікс Керстен, Шамма Шахадат, Олаф Кюль, Катаріна Раабе, Марко Мартін та Катаріна Шультанс.

Український стенд і програма працювали упродовж усього Франкфуртського книжкового ярмарку у Hall 4.1, Stand F79/80 за підтримки Beauftragte für Medien und Kultur, Frankfurter Buchmesse, Börsenverein des deutschen Buchhandels, Федерального міністерства закордонних справ Німеччини, Міжнародного фонду «Відродження», громадської організації «Горизонти без кордонів», Посольства України в Федеративній Республіці Німеччина, Генерального Консульства України у Франкфурті-на-Майні, Культурних сил, а також Координаційного центру у Франкфурті-на-Майні.

Нагадаємо, Франкфуртський книжковий ярмарок – провідний професійний майданчик для видавців, письменників і культурних інституцій, який щороку збирає у Німеччині десятки тисяч відвідувачів і учасників з усього світу. Відкриття українського національного стенду цьогоріч відбулося 15 жовтня і об'єднало представників міжнародних інституцій та української делегації. Участь у Франкфуртському книжковому ярмарку – це можливість показати Україну як сучасну та динамічну культурну спільноту, а також важливий крок для зміцнення позицій української книги на глобальному рівні.